Сторінка памʼяті, шани та вдячності

 

 

Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся нашої колежанської родини. Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу непоправної втрати людини, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани – Колеснікова Костянтина Сергійовича, який загинув, виконуючи бойове завдання.
22 роки свого життя Костянтин Сергійович присвятив викладанню історії у нашому коледжі. Своїми діями та вчинками, своїми цікавими неординарними заняттями виховав не одне покоління студентів. Вміло вчив їх мудрості та відповідальності. Усе своє життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю. Він був людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не був байдужим  до проблем тих, хто поруч. Як справжній син своєї країни, Костянтин Сергійович брав участь у бойових діях в АТО в 2014 році з перших днів російсько-української війни, виїхавши з окупованої Нової Каховки, не вагаючись, пішов визволяти рідну землю.
Весь викладацький, студентський колектив та їх батьки в цей гіркий час висловлюють щирі співчуття дружині та сину Героя, усім родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті Костянтина Сергійовича.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті колег, студентів, друзів, бойових побратимів – усіх, хто знав його, любив і шанував!
Вічна слава Героям! Герої не вмирають!

 

 

 

 

 

З глибоким сумом сповіщаємо, що загинув наш випускник, патріот і активіст, спортсмен – Шилін Олексій – Служив 82 окрема ДШБр, позивний kiper!
Олексій був не просто студентом нашого коледжу – він був людиною з великої літери. Активний, небайдужий, відповідальний, він завжди відстоював справедливість, допомагав іншим, надихав своїм прикладом. Під час навчання Олексій брав активну участь у студентському житті, громадських ініціативах, і завжди був першим, коли мова йшла про добрі справи.
 Він не залишився осторонь і під час біди у рідній країні – став на її захист! Його жертовність, мужність і любов до Батьківщини назавжди залишаться у наших серцях.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям і всім, хто знав Олексія.

 

 

 

 

 

Адміністрація, викладачі та студенти НПФК Одеської політехніки з глибоким сумом сповіщають про трагічну втрату. У боях за свободу та незалежність України загинув (20серпня) наш випускник – Ерік Зайцев- командир екіпажу БПАК 3-ї окремої штурмової бригади, сержант. 
Ерік родом з Нової Каховки, що на Херсонщині, та наразі перебуває під окупацією. Він пішов на війну ще в 16 років, служив разом з Героєм України Дмитром «ДаВінчі» Коцюбайлом у складі ДУК ПС. З 2019 року ніс службу за контрактом у складі Сил спеціальних операцій. Під час повномасштабного вторгнення, після поранення проходив лікування на Франківщині та познайомився з Коломиєю. Вирішив, що після війни переїде сюди жити. 
Ерік завжди старався бути на вістрі боїв в найскладніших місцях, то ж у 2025 році перевівся до складу 3-ї штурмової бригади. 18 серпня під час виконання бойового завдання, на їх позицію скинули термобаричний заряд. Він встиг врятувати своїх бійців, але сам отримав значні опіки. Медики боролися за його життя, але 20 серпня його серце перестало битися.Йому було лише 23 роки. 
Ерік навчався в нашому коледжі, проявляв себе як здібний, щирий та світлий юнак, якого поважали і викладачі, і одногрупники. Він мав великі мрії, планував майбутнє, але війна обірвала його життя. Для всіх, хто знав Еріка, він залишиться прикладом мужності, доброти та любові до життя. Важко знайти слова втіхи для рідних, але ми розділяємо їхнє горе і висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та близьким.

Вічна слава Герою!
Герої не вмирають!

 

 

 

 

Пам’ятаємо Героя. Андрій Никоненко

Є люди, які залишаються в пам’яті не лише завдяки своїм вчинкам, а й завдяки тому враженню, яке вони залишили після себе. Таким був Андрій Никоненко, випускник 2020 року, студент групи 14163 Відокремленого структурного підрозділу «Новокаховський політехнічний фаховий коледж «Одеська політехніка».
У студентські роки Андрій запам’ятався викладачам як цілеспрямований, допитливий і самостійний юнак. Він не боявся ставити запитання, прагнув зрозуміти суть того, що вивчав, і відповідально ставився до свого майбутнього.
Андрій навчався за спеціальністю «Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів». Його цікавило все, що було пов’язане з обраним фахом. Він розумів, що професійні знання — це не лише оцінки чи диплом, а основа майбутнього самостійного життя. Саме тому прагнув отримати якомога більше знань і практичних навичок.
Але, згадуючи Андрія, хочеться говорити не тільки про його навчання.
Насамперед хочеться говорити про людину.

Про юнака, який справляв дуже позитивне враження на оточуючих. Про його самостійність, допитливість, внутрішню зібраність і прагнення рухатися вперед. Про студента, який прийшов до коледжу зі своїми мріями та планами на майбутнє, а у 2020 році вирушив у доросле життя, маючи професію і надії на щасливе майбутнє.
На жаль, війна змінила життя мільйонів українців. Свій обов’язок перед Батьківщиною Андрій виконав до кінця.
Андрій Никоненко загинув, захищаючи Україну.

Сьогодні особливо боляче усвідомлювати, що серед наших випускників є ті, чиї життя обірвалися через війну. За кожним таким ім’ям — людина, яку хтось любив, чекав, пам’ятав. Людина зі своїм характером, мріями, планами та нездійсненим майбутнім.
Для колективу нашого коледжу Андрій назавжди залишиться нашим студентом і нашим випускником. У пам’яті викладачів він залишиться тим допитливим і цілеспрямованим юнаком, який цікавився своєю майбутньою професією та будував плани на життя.
Його вже немає поруч, але пам’ять про нього житиме серед тих, хто його знав, навчав і пам’ятає.
Ми схиляємо голови перед мужністю Андрія та всіх захисників України, які віддали своє життя за нашу державу, за її свободу і майбутнє.
Пам’ятаємо.
Шануємо.
Не забудемо.

Вічна пам’ять Андрію Никоненку — випускнику нашого коледжу, Захиснику України.